счетчик посещений

Перелік корисних сайтів

Перелік корисних сайтів.pdf
Adobe Acrobat Document 229.4 KB

Безпека дітей в інтернеті

Як відповідати на "не дитячі" запитання?

Допоможемо дітям подолати стрес

Для батьків вихованців

1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації

освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в

умовах війни.

2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану

здоров’я дитини.

3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій.

Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки,

мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім

самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на

збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.

4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного

часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей

надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією

метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі

розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під

крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить,

підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до

співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної

професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та

рекомендаціями.

5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе

дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та

безпекою.

6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки,

використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені

 

МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

Здорове харчування - це здорово!

Здоров'я людини залежить не тільки від спадковості, способу життя людини, навколишнього середовища, а й від правильного і повноцінного харчування. Харчування - обов'язкова умова нашого життя. Без їжі людина не може існувати, з їжею ми отримуємо поживні речовини, необхідні для роботи мозку, серця, легенів, м'язів та інших органів. Раціональне харчування - одна з головних складових здорового способу життя. Тому, щоб наші діти отримували корисну, збалансовану їжу, проводиться реформування системи харчування в країні.

В Україні зявився новий портал - "Знаїмо" - це коли ми знаємо, що їмо. З матеріалами можна ознайомитись за посиланням https://znaimo.gov.ua

Як розмовляти з дитиною про їжу

Чого чекає дитина від розмови з дорослими про їжу та харчові звички? Напевно ж, не нотацій, звинувачень і докорів. Словами «досить їсти цукерки, краще скуштуй броколі» ви навряд чи підкорите дитячу уяву. Спробуйте зацікавити дитину розповіддю про вплив різних продуктів на людське тіло та цікавими фактами про їжу і здорове харчування. 

Наприклад:

 

  • Риба, курка та інше нежирне м’ясо, бобові й тофу містять протеїн. Він робить твої м’язи міцнішими, тому ти можеш досягти кращих результатів у грі та спорті.
  • У зелених овочах на зразок броколі та у моркві багато вітамінів, які додають енергії — а вона дозволяє завжди бути у грі кращим!
  • Фрукти — це краще, ніж сік із пакетів і пляшок. У свіжому яблуку в десять разів більше корисної клітковини, ніж у склянці яблучного соку. А від цього залежить твоя краса!
  • Солодкі напої, пластівці, білий хліб і рис швидко розщеплюються у твоєму тілі. Поївши, ти скоро знову зголоднієш. А ще, спершу відчувши приплив енергії, швидко втомишся.
  • Уяви: маленька баночка коли — це від 10 до 12 ложок цукру! А після спорту чи гри  корисніше пити просту воду.
  • Твоє тіло потребує жирів, аби м’язи отримали швидку енергію. Але якщо з’їсти їх забагато, вони нагромаджуватимуться в тілі.
  • Жири бувають корисні — вони є у горіхах, авокадо, оливковій олії, рибі, — та погані: в маргарині, сосисках та ковбасі, жирних молочних продуктах і смаженій страві.

Поведінка дорослих має бути взірцем для дітей

Важко вмовити дитину їсти броколі, якщо батьки їдять чипси з колою. Жодні рекомендації та правила для дитини не спрацюють, якщо дорослі їх не дотримуються. Тож якщо ви хочете, щоб ваша дитина харчувалась правильно та не шкодила своєму здоров’ю, починати потрібно зі власних стосунків із їжею.

Якщо ви намагаєтесь нормалізувати свою вагу, проконсультуйтесь із фахівцями, створіть удома умови для збалансованого харчування й більше рухайтесь. Шукайте в якісних доказових джерелах інформацію про здорове харчування, контролюйте свої харчові звички, змінюйте їх на краще. Якщо можете — не вживайте алкоголю й не куріть (або, принаймні, в жодному разі не робіть цього в присутності дітей). Пам’ятайте, що ви — головний приклад для своїх дітей.

 

Бабусям і дідусям також варто розповісти про принципи правильного харчування, щоб вони готували здорову їжу для себе та своїх онуків і онучок. 

Як скласти оптимальний дитячий раціон

Дитина в різному віці неоднаково ставиться до їжі. То охоче куштує щось нове, то стає перебірливою та вимогливою. Тому, складаючи раціон, перш за все, звісно, потрібно враховувати смаки та вподобання дитини. Але варто також врахувати ті продукти, які обов’язково мають бути в раціоні дитини. А також допоможуть такі поради: 

·         Давайте якомога більше овочів і фруктів — п’ять разів на день (три основні прийоми їжі та два перекуси) або частіше. Й не забувайте про ягоди. Зверніть увагу: що більше дитина їсть солодкого та продуктів із доданим цукром, то менше їй зазвичай хочеться корисних овочів і фруктів. 

·         Давайте більше каш — ними можна також замінити солодощі. Зернових — каш, хліба, хлібців і макаронів — варто давати дві-три порції на день. А ось картоплю пропонуйте не частіше двох-трьох разів на тиждень. 

·         Молочні продукти — важливе джерело кальцію. Їх варто давати двічі-тричі на день: молоко, несолодкий йогурт, кефір, ряжанку. 

·         Білкових продуктів — м’яса, риби, яєць чи бобових — у раціоні дитини має бути ті ж дві-три порції на день. Якщо дитина відмовляється від м’яса, можна давати більше риби, яєць чи квасолі. 

·         Жири в невеликих кількостях потрібні організму. Використовуйте нерафіновані рослинні олії в салатах, рафіновану соняшникову олію в борщі, вершкове чи кокосове масло у млинцях. 

·         Не зловживайте сіллю. Її дитині потрібно споживати не більше чотирьох-п’яти грамів на день. Не залишайте на столі сільничку та поступово зменшуйте кількість солі, доданої до страв. Краще використовувати йодовану сіль.

 

І не забувайте, що ваша поведінка — взірець для дитини. Якщо вона бачитиме, що батьки постійно п’ють кефір, то рано чи пізно захоче його скуштувати.

На карантині

Не знаєте, чим зайняти малечу на карантині?
Поспішаємо вам на допомогу!
"Всеосвіта" презентує нові розробки та ігри для дошкільнят, які розвиватимуть їхні навички.

Математичні лабіринти, пазли, рахівнички, яблучка з гусеничкою для рахування, олівці для вивчення літер та кольорів - усе це у добірці матеріалів.

Ваша малеча буде у захваті, адже розробки легко складаються та мають багато варіацій застосування: 👇

#розробки #ігри #логіка #математика #кольори #творчі_ідеї #діти #розвиток #навчання

 

Корисні посилання для батьків

Будьте обережні на льоду!

Разом - ми дружна родина!

Наш дитячий садок - це родина!

Батьки - наші союзники та партнери в усіх видах діяльності, ми їм за це вдячні!.

І як у кожній дружній родині, у нас є свої традиції, пріоритети, цінності.

Особиста безпека дитини:

  • Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.
  • Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям, навіть одягненим у міліцейську форму.
  • Навчайте за потреби користуватися телефоном для виклику служб:
    • 101 — пожежі;
    • 102 — міліція;
    • 103 — швидка допомога;
    • 104 — газова служба.

Бажано вивчити з дитиною домашню адресу, ім'я та прізвище і телефон батьків.

  • Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.
  • Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).
  • Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Удома тримайте ці предмети в недоступному для дітей місці.
  • Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, учіть правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.
  • Запобігайте формування в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.
  • Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.
  • Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.
  • Вивчіть з дитиною домашню адресу, телефон, або вкладіть до кишеньки дитини «особисту картку» з усіма даними, особливо якщо відвідуєте місця з великим скупченням людей.

 

Проявляйте витримку і навчайте дітей
берегти своє життя та здоров'я.

Увага: вогонь!

Щоб уникнути пожежі, потрібно дотримувати правил пожежної безпеки:

  • Зберігайте сірники в місцях, недоступних дітям.
  • Не дозволяйте дітям розводити багаття.
  • Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».
  • Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку, яку вони несуть.
  • Не допускайте перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих.
  • Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.
  • Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.
  • Не нагрівайте лаки або фарби на відкритому вогні.
  • Не захаращуйте шляхи евакуації.
  • Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.
  • Не сушіть речі над газовою плитою.
  • Не влаштовуйте піротехнічні заходи з балкону та поруч з будинком.
  • Навчайте свою дитину користуватись вогнем та дотримуйте правил пожежної безпеки.

 

Шановні батьки!
Ставтесь негативно до ігор дітей з вогнем! Роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть стати причиною пожежі. У разі виникненні пожежі негайно викликайте пожежників,

Увага: дорога!

  • Шановні батьки, слід пам'ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей.
  • Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїзну частину.
  • Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.
  • Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що, переходяче дорогу, потрібно зосередитись.
  • Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.
  • Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком — «Пішохідний перехід».
  • З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.
  • Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.
  • Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.
  • Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйтесь усіх правил та уважно стежте за дітьми.
  • Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині, вулиці.

 

Пам'ятайте, що проїжджа частина є одним
з головних місць травмування дітей!

Поважайте свою дитину!

Деякі батьки сприймають своє дитя як власність. Чи так це? Зовсім ні. Діти виростають, починають заводити друзів і знайомих, одружуються і виходять заміж, вони нам зовсім не належать. Кожна людина повинна жити своїм життям, а не підкорятися або належати комусь.

На кожного з батьків лягає відповідальність за свого малюка. Нам необхідно виховувати дитину як цілісну і унікальну особистість зі своїми інтересами та амбіціями. А для цього малюк повинен відчувати, що його поважають і люблять. Адже все починається з сім'ї: відносини, почуття, сприйняття світу. Ми часто сприймаємо світ таким, яким нам підносили його батьки. І до людей ми ставимося так само, як вони. 
Якщо ви бажаєте співпрацювати і мати довірчі відносини з дітьми, вам необхідно поважати їх. Для цього ви повинні розуміти, що ваш карапуз ще в утробі - особистість. Чому? Тому що він цілком не схожий на вас, на чоловіка або сестру. Він, безсумнівно, володіє деякими спільними якостями з вами, і характер схожий, але він - унікальний. У нього інше мислення, сприйняття і розуміння всього. І ви повинні це розуміти. 
Дитина з перших своїх днів є особистістю. І ваше завдання тут - навчитьися з нею співпрацювати на благо вашим відносинам. Звичайно, це може звучати нерозумно або смішно. Але сміх залишимо скептикам. Поважати маленьких дітей важко, адже ми звикли поважати за якісь достоїнства або досягнення. Але якщо ви правильно будете ставитися до маленької людини, то незабаром зумієте знайти ті якості, за які її можна поважати. 
Ви знаєте, багато великих людей говорили про те, що у дітей та тварин є чому повчитися. Вони мають рацію. Тварини - приміром, такі розумні істоти, як собаки - не здатні зрадити або кинути в скрутну хвилину. На відміну від людей, вони віддані і дуже мудрі. А у дітей можна навчитися безпосередності, оптимізму, радості в малому. 
Якщо ваша дитина зробила щось таке, не забувайте хвалити і заохочувати її. Особливо це стосується матерів і синів. Мамина думка дуже важлива для майбутнього чоловіка. Похвала здатна виростити відповідального і сильного в собі хлопця, здатного на подвиги і серйозні вчинки. Не принижуйте дитину! Для неї приниження може стати фатальним і відкластися глибоко в душі. 
Ви самі здатні виховати в дитині ті якості, які, на вашу думку, повинні бути в людині. Хваліть за найменше! Говоріть про те, як ви любите і поважаєте свого малюка! Таке шанобливе і довірче відношення, як до дорослого - відмінний мотивуючий засіб. 
Навчайте свого карапуза з малих років поважати не тільки дорослих, а й діток. Ви повинні пояснити дитині, що поважаючи інших людей, вона зможе добитися і поваги до себе. А там де є повага, там є місце і дружбі, і любові, і розумінню. 

Примхливість і впертість дітей

Примхлива і впера дитина - це, якщо можна так сказати, період у житті кожних батьків. Це зовсім не говорить про те, що ви її погано виховуєте. Просто навіть самий зразковий, найкращий і самий слухняний в світі малюк вередує. Звичайно, це відхилення від нормальної поведінки. Але нам потрібно зрозуміти, чому діти вередують і стають впертими, і як же нам, хорошим батькам, з цим боротися.

Неслухняність, бешкетництво, свавілля, недисциплінованість і впертість - це все дитячий негативізм, на який слід звернути увагу, і який потрібно присікати. Якщо ви не будете робити зауважень і станете сприймати це як чергову витівку, ні до чого хорошого це не призведе. Дитина стане некерованою і дуже неслухняною. 
Упертістю можна назвати той психологічний стан, коли дитина опирається проханням, порадам і вимогам старших. Вона продовжує не слухатись, так ще й робить все по-своєму. Дитина можливо і зрозуміла свою помилку, тільки не хоче цього визнавати, стоїть на своєму. Ваше чадо може продовжувати розпочату справу, розуміючи, що вона безглузда, просто малюк не хоче приймати вашу позицію і прислухатися до вас. 
Капризами називаються дії малюка, які можна вважати необгрунтованими і суперечливими. Дитина, маючи свої інтереси і бажання, може їх відстоювати і суперечити вам. Приймаючи позицію самозахисту, вона може говорити: «А я хочу, щоб було по-моєму», «треба робити так, як я роблю, а не так, як ти!». 
І капризи, і впертість - прояв характеру, а саме негативних його сторін. Обидва поняття схожі між собою, тому чітку грань між ними важко провести. Ці явища проявляються в ранньому віці, у кого - з року, в кого - з півтора. Пік впертості і капризів припадає в середньому на 2,5 - 3 роки. Слід врахувати і стать дитини. За дівчатками фахівці зауважують капризи: невдоволення, плач, дратівливість. А хлопчаки упираються сильніше, ніж дівчатка. Але, як правило, ці напади мають припинитися до 3 - 4 років. 
Під час капризів дитина намагається відокремитися від думки дорослих, робити щось самостійно, бажає показати своє «Я». Цей процес цілком природний і навіть закономірний. Адже дитина починає усвідомлювати, що вона - така ж частина суспільства, хоч і маленька ще, як і решта людей. Вона може мати свої інтереси, бажання і можливості. І без цього розуміння власної гідності неможливо далі знайти своє місце в житті. 
Вам потрібно зрозуміти, що явище це тимчасове, ваша дитина росте, змінюється, перебудовується внутрішньо і зовні. Ваше завдання тут - спробувати зрозуміти свого малюка, він стає на новий щабель у своєму житті, розвивається далі. Дайте зрозуміти дитині, що необхідно насправді, і що необхідно йому, поясніть, як слід поводитися. Важливо говорити це спокійно, не дратуючись і не кричачи. Психологи радять вдаватися до принципу «перемикання». Наприклад, якщо ваше чадо вимагає від вас того, що, на вашу думку, йому абсолютно непотрібно або може нашкодити, спробуйте переключити його увагу на щось абсолютно стороннє. Це може бути пташка біля вікна або пробігаюча повз собака, або тато, який прийшов з роботи, або цікава реклама по телевізору. 
Важливо нічого не обіцяти. Якщо ви сказали "ні", продовжуйте стояти на своєму, не потокайте всім примхам і прихотям. Можливо, такі вікові кризи - це придумані природою випробування для батьків та нервової системи малюка? У такому випадку, вам потрібно набратися сил і мудрості, і допомогти своїй дитині правильно виходити зі сформованих ситуацій. Ви можете йти на поступки, погоджуючись із думкою свого підростаючого покоління, але це не означає, що ви завжди будете йти «на поводу». Якщо ви караєте, то карайте відразу, щоб дитина розуміла, за що. Після покарання прощайте і будьте справедливі. 

Чому ми кричимо на своїх дітей?

Ми всі цілком адекватні люди і люблячі батьки. Але, на жаль, бувають такі моменти, коли ми кричимо на своє чадо. І не просто кричимо, а репетуємо, що, в принципі, нам не властиво. Ви можете просто, не стримуючи себе накричати і вилаяти свого малюка, а потім шкодувати про скоєне. Однак, крик - це не найкраща альтернатива у вихованні, до того ж дитина може звикнути до вашого крику і взагалі на вас ніяк не реагувати.

Мама чи тато в гніві - це не дуже нормальне явище, хоча воно часто зустрічається в кожній родині. Краще просто не допускати таких неприємних ситуацій, ніж думати про те, як вийти з них. 
Так що, давайте, перш за все визначимо причини нашого гніву і зриву на дітях. 
Мама (найчастіше) агресивною стає від особистих проблем: брак грошових коштів, побутових проблем (необхідність ремонту, поломка побутової техніки), сварки з чоловіком і родичами. Можливо, мама працює і дуже втомлюється на роботі, а вдома їй мало того, що ніхто не допомагає, так ще й навалюється купа домашньої роботи. На роботі можуть бути свої неприємності, а тут ще малюк! 
В принципі, це недостатня самореалізація мами, коли вона не відчуває себе потрібною як жінка, а тільки як працівник і господиня. Звичайно, це дуже пригнічує і заганяє в дальній кут всі теплі почуття. Як результат - крики і невдоволення, які виливаються на власну дитину! 
Малюк - це завжди витрати і грошей, і енергії. Можливо, ви просто перестали розуміти свого малюка. Він росте, коло його інтересів змінюється, і ви теж повинні змінюватися разом з ним, підлаштовуючись під сина або дочку. 
Будучи вагітною, ви свідомо йшли до того, що дитина може поміняти всі ваші плани і усталені речі в житті. Але ж ви хотіли цієї дитини і з нетерпінням чекали її появи! Тепер не дивуйтеся тому, що ваше життя перекинулося верх дном, і працюєте ви не 5 днів на тиждень, а 7, і цілодобово! Декрет - тепер це ваша робота, і підкорятися вам належить тепер новому начальнику. 
Отже, зриваючись на малюку, ви можете просто не розуміти його істинних потреб, можете сильно переживати за нього і тому зриваєтеся. Найчастіше діти бувають і ні при чому. Ми, в силу свого віку і досвіду вважаємо, що ми - важливіші і найголовніше в родині, і тому нам дано право кричати. Ще ми кричимо тому, що в дитинстві точно так само на нас кричали наші батьки. У будь-якому випадку, крик - це не вихід із ситуації і крайній захід. Можна звичайно підвищити голос, але не кричати. 
Ви повинні знати, що таке «гучне виховання» може змінити дитину, але тільки в гіршу сторону: вона перестане довіряти своїм близьким, крик вселяє в неї переляк і страх, що вона не відчуває підтримки і захисту з боку матері або батька. 
Якщо ви хочете, щоби ваша дитина сприймала вас і слухалася без підвищення голосу, вам варто дотримуватися рекомендацій, про які говорять дитячі психологи: 
• Навіть найменша дитина - це вже людина. Вона цілком заслуговує на те, щоб з нею поводилися ласкаво, ніжно і люблячи, це ж ваш малюк! Вибудовуйте поважні і грамотні відносини зі своїм чадом. 
• Приділяйте йому більше уваги, це допоможе вам краще розуміти свою дитину і її потреби. 
• Будьте чесними зі своїм малюком (насамперед будьте чесними із самим собою) 
• Прислухайтеся до думки дитини та по можливості, до її вимог. Головне, щоб дитина відчувала, що її голос і думка почута. 
• Якщо дитина не послухалася або їй потрібно щось заборонити, то вам слід сказати «не можна» і пояснити чому. Потрібно дати вірне пояснення заборони і постаратися знайти альтернативу. До прикладу: фразу «Я тобі сказала, щоб ти не брав посуд!» Замінити на наступну фразу «Кицю, давай ти не будеш брати сам посуд, оскільки ти ще дуже малий, ти можеш оступитися і розбити чашку або тарілку, і поранитися. А також можеш злякатися. Давай будемо тарілку (чашку) діставати удвох». Таке спокійне звертання стане найкращою альтернативою. 
• Визнайте свої помилки, якщо не праві - вибачтеся. Це допоможе зміцнити ваші відносини, а також підвищити повагу і довіру до вас з боку дитини. 
• Якщо ви підвищили тон, стримуйте себе і не переходьте на крик - ви змушуєте дитину нервувати і плакати. Спробуйте просто поговорити.